Вірш 🕒 19 днів тому 👁 11

КРАМАТОРСЬК 😔 — ШЛЯХ ДО СВОБОДИ

КРАМАТОРСЬК 😔 — ШЛЯХ ДО СВОБОДИ
Я натискаю кілька кнопок — У телефоні йде гудок… — Привіт, Артуре! — Привіт, Саню! Ввімкні́мо відеозвʼязок! — Артуре, друже мій, як справи? Ти, бачу, зовсім сивий став. — Так, брате, ми вже не студенти. Я та́кож ледь тебе впізнав. — Артуре, ти — у Краматорську? — Куди ж подітись можу я? Ми тут: батьки, донька з малими І Оля, жіночка моя. — Що у вас вчора відбулося? Такі жахи передають… — Так, мабуть, путін геть сказився — У нас по людях КАБи б’ють. Учора влучили в зупинку І два автобуси нараз. Там більше тридцяти померло! І голос на хвилину згас… На наших вулицях завали, І в наш поцілили бульвар: Де ми між парами гуляли… Де дід мій дав мені буквар!.. У мене слів немає більше!.. Жінки в жалобі мов земля! Якого ж нелюда вродила Та трясовина — для кремля! Нестерпний розпач — все стискає І ріже серце ві́стрям скла! Вже люди плакати не можуть… Де є межа отого зла?! ⸻ Я знаю, Сань, ти щось віщуєш. Скажи, за що така біда? Чи хтось те стерво покарає? Які чекають нас літа? — Ми шлях долаєм до свободи, Крізь горе — воля від оков. Скінчить плешивий самогубством — Стече його погана кров… А це тобі — за двадцять років: Повільно йдеш ти на бульвар, До тої самої алеї, Куди тікали ми з тих пар. А на бульварі тім старенькім На лавочці — мов крізь роки, Твоя донька своїм онукам Читає чарівні казки… — Ще бачу ось таку картину: Великий напис в небесах: «Я, (символ серця), УКРАЇНУ! І сяйво в селах і містах! І у людей щасливі очі, Весна вкрива ворожий прах, І кожен обійматись хоче, І майоріє рідний стяг!!! 9.10.2026 р. Олександр Браверман
❤ 0 ★ 0

Коментарі

Щоб залишити коментар, увійдіть в акаунт.