ПОВТОРИЛИ!..
Як вихвалялися Європі,
У двадцять другім голожопі:
— «Ми можем павтаріть!» —
І вероломно розпочали:
Гелікоптери, танки гнали
І також Київ бомбували
В часи, коли все спить.
Країна ярих комуністів
Перетворилась на фашистів
І зеківський парад.
Голодомор від них — не вперше.
Пуйло за Гітлера не менший.
І під блокадою Олешки —
Як в німців Ленінград.
Куди батькам біду подіти
І як той голод пережити,
Якщо від нього пухнуть діти,
З’їдаючи собак?
А він і нібито не знає,
І тільки руки потирає —
Кремлівський маніяк.
«Повторюють» пуйла васали…
Згадайте: мамочку вбивали,
Й живу дитину мінували
У неї на руках.
І в кого серце защемило —
Підходив і звільняв невміло,
А потім… все в шматках…
Манери не змінив, скотина:
Олешки — «з міною дитина»,
І плаче мати — Україна,
Безкарний гріх чужий.
Дві тисячі людей безсилих —
Жінок, дітей бабусь похилих…
Хто лишиться живий?
Ти прагнеш кожне місто наше
Зробить «Олешками» для раші
З мільйонами смертей?..
Тобі, пуйло, то варто знати:
Що буде твій «рейхстаг» палати,
І поведуть тебе до страти
За вбитих всіх людей!
Отож, візьми свою Аліну,
Забийся в бункерну щілину
І дай отруту їй.
А далі — Фюрера робота:
Свій пістолет візьми до рота
І повтори за ним, гидото,
Зробивши постріл свій!
—————
А ви, оле́шківці страждальні,
Пробачте: світ не ідеальний,
Умови побуту кабальні
І шлях життя хиткий.
Коли від орків стане чисто,
З руїн повстане ваше місто
Й продовжить шлях надій.
30.09.2026 р.
Олександр Браверман
Коментарі
Щоб залишити коментар, увійдіть в акаунт.