СКАЖИ-КА, ДЯДЯ, ВЄДЬ НЄ ДАРАМ… МАСКВА СПАЛЬОННАЯ ПАЖАРАМ?
— Ой, не даремно!.. Не даремно!..
А як же ж чути то приємно,
Що в полумʼї вона!
Аж сльози радості щоками!
Якими довгими роками
Ми так чекали тої драми!
Тож бліє сатана!
Але ж який він був пихатий,
Не припиняв усім брехати,
Робив, що сам хотів!
Концтабори, тортур кімнати,
Жінок, дітей вели до страти,
Коли палали наші хати,
Під регіт хижих псів.
Руйнуються ще й досі храми,
І смерть ще ходить між рядами —
Настраждана земля.
Та правда наша — завжди з нами,
І злість стискається у камінь,
І кожен власними руками
Вдушив би москаля.
І Бог почув молитви наші,
Дісталося нарешті раші!
А це: «москва горить» —
Крізь простір світовий несеться,
Із уст в уста передається,
І в кожнім українськім серці
Як музика звучить!
І під чарівного «Вівальді»,
Немов при першому коханні,
В благословенну мить:
До того клятого тирана —
Ви, наші дрони добрі, славні,
«Фламінго» рідні й «Пелікани» —
Летіть, пташки!.. Летіть!
20.09.2026 р.
Олександр Браверман
Коментарі
Щоб залишити коментар, увійдіть в акаунт.