ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
У київській звичайній школі
Коли тривога прозвучала,
Без урочистої лінійки,
Спустились діти до підвалу.
— Сідайте зручно… Ви — вже «шостий»!
Не смикайтесь! Місця — на всіх!
Приміщення після ремонту.
Цінуйте працю мам своїх.
Так! Сидимо усі спокійно!..
Якраз і пролунав дзвінок.
— Тож першим в нас, вже традиційно,
За планом — гідності урок.
Із чотирнадцятого року
У нас в країні йде війна,
А зараз вибухи усюди —
Тому сирена скрізь луна.
Ви є наступне покоління —
Яке боронять на фронтах,
І у майбутнє для країни —
Ви обиратимете шлях.
Ворожі ЗМІ несуть отруту,
І наша кров в них на руках.
Тому нам вкрай важливо знати —
Що у вас зараз є в думках?..
Сьогодні в Києві жалоба!
Обрав кремлівський той тиран,
Як спосіб тиску на країну,
Простих вбивати громадян.
В депо прильот на залізниці!
Убито семеро людей…
А кожен мав родину вдома…
А кожен вдома мав дітей…
Що скажете про цю подію?
Як розумієте це все?
Уважно слухаємо — Іру.
А після неї ти — Арсен.
— Мені так шко́да машиністів
І взагалі усіх людей,
Хто замість них колись обійме
Їхніх малесеньких дітей?!
— Злочинець бавиться в рулетку
Вклада ракети в «барабан»
На нього б гамівну́ соро́чку
І в око… — вимкнути екран!
— Так, про сорочку — дуже добре,
То може статися колись.
І діточок… так, дуже шко́да…
— І ще хто?.. Дмитре? Підведись.
— Ми виїхали із Донбасу,
Спливав тоді двадцятий рік.
Своїми власними очима
Я бачив вбитих і калік.
І я лишень сказати хочу,
Щоби почув сьогодні клас:
Або ми вбʼємо ту гидоту,
Або гидота знищить нас!
А ще, я дуже, дуже хочу —
Як можна швидше підрости,
Щоб свою маму захистити…
І Україну вберегти!
2.09.2026 р.
Олександр Браверман
Коментарі
Щоб залишити коментар, увійдіть в акаунт.