НА ГАЛЯВИНІ
На галявині за містом,
У спекотний вихідний,
Із бабусею своєю
Квіточки́ збира Андрій.
Принесе волошки сині,
Потім білий деревій.
— Помічник, ти мій маленький!
— Мені пʼять! Я не малий!
Потім раптом: — Металеве
Що́сь тут у траві лежить!
І бабуся: — Стій!!! Не рухай!!! —
Й біля хлопця стала вмить.
— Фу, звичайна залізяка...
Ну, мене ти й налякав! —
І схопилася за серце…
— Я погане щось сказав?
— Будь, онучку, обережний,
Особливо де метал!
Бомби вибухнути можуть
Їх скрізь путін розкида.
— А навіщо він це робить?
— Він фашист, його мета —
Знищити все українське.
І у тім уся біда.
— Ну, путло, тримайся — бяка! —
Стиснув квітку в кулачку.
— Я за все йому помщуся!
Я, Мадяр, я на звʼязку!
9.08.2026 р.
Олександр Браверман
Коментарі
Щоб залишити коментар, увійдіть в акаунт.